В останні дні похмурого листопада в пам'яті мільйонів українців звучать ноти реквієму та жалоби за невиннозакатованими земляками, синами та доньками України.
Українська земля знає багато горя, сліз та смутку. І, сьогодні, наше покоління згадує з болем в душі та вологих очах ті страшні 1932-1933 роки.
Учні та студенти ЧКК, напередодні Дня пам’яті жертв голодомору, висловили своє ставлення до подій 32-33 років. В читальній залі коледжу, на видному місці, облаштований куточок пам'яті. Біля ікони Божої Матері, серед книг про голодомор, горять свічки та лежать запашні осінні яблука – свідчення про шану та незабуття. Студрада коледжу підготувала реквієм «Голодомор. Гірка пам'ять». Проникливо, до сліз зачитала вірш про голодомор студентка ІІІ курсу групи ОО-31 Штаненко Наталія. Процитували страшні згадки минулого, розповіді старожилів Чернігівщини учні та студенти І курсу. До щему в серці лунали слова пісні «Свіча» у виконанні учениці І курсу групи Кух-1 Піскун Аміни.
Наприкінці заходу присутні написали на паперових колосках своє ставлення до подій 30-х років ХХ століття в Україні.
Український народ живий, доки жива пам'ять. Важливо не забути, не повторити…
